Математика є надзвичайно важливим предметом для школярів, оскільки відіграє велику роль у формуванні когнітивних здібностей. Важливість математики визнає і Міністерство освіти та науки України. Загалом математика потрібна не тільки в школі, але й в дорослому житті, однак не всі учні це розуміють. Математична компетентність школярів дає їм перспективи не тільки під час складання підсумкової атестації чи незалежного оцінювання, але й в подальшому майбутньому. Фундаментальні науки підтримують інші дисципліни, і математика - одна з них. Помилково вважати, що знати математику варто лише тим, хто вступає у ВНЗ на спеціальність вчителя, економіста чи бухгалтера. Однією з найпопулярніших професій сучасності є програміст, де знання математики необхідні для написання навіть простого алгоритму. До речі, працівники цієї сфери отримують чи не найвищі зарплати на ринку праці. Цікавою професією, яка вимагає знань математики, також є інженер.
Робота сучасних інженерів охоплює багато речей - від реконструкції клітинних мембран до проєктування будівництва, від підвищення ефективності транспортних двигунів до розробки відновлювальних джерел енергії. Для людей, схильних до гуманітарних наук, математика також не буде зайвою, адже вона розширює світогляд, розвиває аналітичне, логічне та просторове мислення. Дорослій людині, ніяк не пов’язаній з точними науками, в повсякденному житті не обійтись без математичних знань щодо дробів, пропорцій, процентів (наприклад, для фінансової грамотності чи банального приготування їжі).
Математика – одна з найдавніших наук світу. Цікаво, що потреба в ній виникла ще задовго до походження письма. Якщо спочатку математика мала на меті допомогти у пошуку істини, то згодом вона розвинулась до складної багатогранної науки, без якої жоден з нас не уявляє свого життя. Математика існує не лише в навчальних закладах. Ми зустрічаємо її всюди: коли готуємо обід і визначаємо кількість інгредієнтів; коли плануємо час на дорогу; коли розраховуємось у магазині; чи навіть коли просто їдемо у відпустку.
Як і всяка наука, математика може бути дуже захоплюючою. Всім відомо, що слово “математика” має грецькі корені, проте, найдавніші свідоцтва про математику походять з Африки. Саме там було знайдено кістки з насічками, які свідчать про результати обчислень. Їхній вік визначають в понад 37 тисяч років. З давніх давен математикою займалися не лише чоловіки. Першою жінкою у цій науці за 500 років до нашої ери стала жителька Стародавньої Візантії – Гіпатія. Базові знаки у математиці (зокрема, такі як “+”, “-” чи “=”) виникли не одразу. Наприклад, в Римській імперії не існувало цифри “0”. А єгиптяни не мали жодних математичних правил, дробів чи таблички множення. Звідси випливає наступний факт про математику. Оскільки в Римській імперії не існувало нуля, записати цю цифру римськими цифрами неможливо. Лише близько 500 років тому відбулося, так би мовити, “ноу-хау” в математиці. Саме тоді Ян Відман вперше використав всім відомі знаки додавання та віднімання. Ділити на нуль в математиці не можна по одній простій причині – це немає сенсу. Наприклад, скороченим записом 7:0 можна позначити приклад “0*Х=7. При множенні будь-якого числа на нуль в результаті завжди буде виходити 0. Отже, тут не просто неможливо знайти розв’язок, а взагалі такий запис втрачає будь-яке значення. Цікаво, що через помилку і, о диво, ділення на нуль, відбулось відключення всіх приладів в керуючій комп’ютерною системою на ракетному крейсері Військового-морського флоту США. Ця подія сталася 21 вересня 1997 року. Багато вчених вважає, що математикою можна не лише розв’язувати приклади та математичні задачі. Вона також може допомогти знайти відповіді на питання про Всесвіт, виникнення життя та його сенс. Математикою займалися і люди, які відому всьому світу за іншими досягненнями. Письменник Льюїс Керролл та імператор Наполеон Бонапарт також були математиками. Цікаво, що багато народів світу незалежно один від одного майже відразу почали використовувати десяткову систему числення. Це пов’язано з тим, що людина має на руках лише 10 пальців, а саме за допомогою них і велися всі підрахунки. Проте існували й інші системи числення. Наприклад, майя і чукчі (також незалежно один від одного) користувалися двадцятичною системою математики – вони використовували не лише пальці рук, а й ніг. Та це ще не все. Древні шумери і вавилоняни використовували дванадцятичну і шістдесятичну системи числення у математиці. Для цього вони великим пальцем перелічували решту фалангів долоні, загальна сума яких складає 12. Станом на 1900 рік усі написані математичні підрахунки могли поміститися у 80 книгах. Сьогодні ж математика стрімко розвивається. І для запису всіх підрахунків людству б знадобилося у 100 разів більше книг. Без математики неможливо уявити розвиток науки в цілому. Вона пов’язана з десятками, а то й сотнями, інших наук. Наприклад, саме завдяки математиці існує така наука як логіка. Цікаво, що в багатьох західних культурах число 13 вважається нещасливим. Тому в деяких будівлях після 12-го поверху відразу йде 14-й. Математику пов’язували з чимось містичним і в азіатській культурі. Зокрема, азіати вважають, що число 4 є нещасливим, бо воно асоціюється зі смертю. В Італії теж схильні надавати числам математики прихованого сенсу. Так, італійці намагаються уникати числа 17 (римський запис XVII), бо він дуже схожий на запис VIXI (його писали на надгробках). А оскільки в Древньому Римі більшість людей були неписьменними, тому часто плутали ці записи. Якщо європейці та азіати уникають певних чисел, приписуючи їм приховані сенси, то релігійні євреї намагаються не використовувати “+”. А все тому, що цей знак у математиці асоціюється із християнством. Та не всі числа математики несуть негативний контекст. В результаті соціологічних опитувань по всьому світу було визначено, що найпопулярнішим щасливим числом вважається 7. На другому місці число 3. Ще жоден математик у світі не отримував Нобелівську премію з математики. Відповідь тут проста – такої премії не існує. Одна із теорій, чому Нобель не включив її у свій список – математика є лише теоретичною наукою. Число Пі в математиці вперше використали в Індії. Це зробив індійський вчений Будхайяна ще в 6 столітті. Відкриття Пі в інших країнах відбувалося незалежно від індійського. Слово “алгебра” з’явилося набагато пізніше ніж “математика” і “геометрія”. І на всіх мовах світу воно пишеться одинаково. Евклід вважається одним із найбільш загадкових математиків. На сьогодні збереглося дуже багато даних про його напрацювання, у той час як про самого математика відомостей майже немає. Число 18 досить незвичне в математиці. Справа в тому, що сума його цифр у два рази менша від нього самого.
